Статистика користувачів Linux

[Re.]

Чудово звучить. Але якщо я, приміром, не програміст, то для мене такий лозунг не має великого сенсу.

Для таких, як Ви, є хороша функція як зробити благодійний вклад у розвиток проекту, тоді Вам допоможуть(на цьому досягнула великих успіхів Mozilla та Wikipedia). Поки що, окрім програмістів та адміністраторів, не так багато користувачів лінукса.

[noddeat]

Приміром, якась програма не підтримує потрібної Вам функції, не проблема — зробіть її самі. Лінукс безплатний, ніхто Вам нічого не зобов'язаний. Десь у такому дусі лозунги.

Чудово звучить. Але якщо я, приміром, не програміст, то для мене такий лозунг не має великого сенсу.

тоді ви можете найняти програміста, який зробить для вас потрібну функцію, чи не так?

[noddeat]

Перш ніж волати, розберіться за яким критерієм система стає UNIX®

і я дізнаюся, які воно дає переваги над не-UNIX®?
вони перевіряють, чи система є відповідною певним стандартам:
http://www.opengroup.org/openbrand/testing/checklist/u03brand.html

що має певне значення для розробника, який буде для такої системи писати код. але яке то має значення для користувача? для мене нема значення, чи шампанське з артемівського заводу сертифіковане французами, чи ні, мене цікавить лише його смак. люди ж, яким важливий маркетинг, будуть платити втричі більше за шампанське з провінції Шампань, аби випити то само, але з більшим пафосом (навмисно для поціновувачів вина: це просто приклад, прошу мені не доводити, що французьке таки ліпше ).

[Praporshic]

Приміром, якась програма не підтримує потрібної Вам функції, не проблема — зробіть її самі. Лінукс безплатний, ніхто Вам нічого не зобов'язаний. Десь у такому дусі лозунги.

Чудово звучить. Але якщо я, приміром, не програміст, то для мене такий лозунг не має великого сенсу.

Але ви можете заплатити програмісту за вирішення проблеми.

[Praporshic]

і я дізнаюся, які воно дає переваги над не-UNIX®?
вони перевіряють, чи система є відповідною певним стандартам:
http://www.opengroup.org/openbrand/testing/checklist/u03brand.html

Це переваги маркетингові, та додаткова гарантія, що якесь ПЗ працюватиме саме так, як від нього очікують. А це вже варте того.

[BM]

А Linux всюди позначений як UNIX-Like POSIX-compatible

Десь на Slashdot'і бачив: GNU Not Unix / Linux Is Not UniX

:-)

[Spiritlert]

Навіть по зовнішньому вигляду і роботі відчувається, що Linux - це клон Unix, a MacOS, Solarіs - істинні Unix'и - just work and work perfectly (досвід мого знайомого-лінуксоїда). У лінуксі нема якоїсь яскравої роздинки, особливості, як у інших системах. Навіщо робити пародії на інші продукти, починаючи з коду і закінчуючи ПЗ. Взагалі, чому там такий інтерфейс, як у інших? Зробити вікна круглими чи трикутними, кнопки згортання-розгортання і закриття розмістити внизу, меню прибрати, натомість при підведенні курсора до об'єкта - щоб з'являлося меню всіх можливих дій. Ну це дуже грубо , але, на мою думку, лінукс буде привертати увагу тоді, коли стане самобутнім і не буде орієнтуватися на зміни в інших системах, копіюючи їх інтерфейси і програми.

[BM]

Навіщо робити пародії на інші продукти, починаючи з коду і закінчуючи ПЗ. Взагалі, чому там такий інтерфейс, як у інших?

Що ви маєте наувазі «операційна система»? Це-ж не графічний інтерфейс... Ядро Linux досить непогано годиться для вбудованих систем. Також я зовсім не згоден про пародії: таки софт є гарний, його більшає і це добре. Є такий-собі софт, що працює і навіть ним щось можна з горем по-полам витесати, наприклад OpenOffice.org: самий огидний офісний пакет, від якого я особисто блюю в пакетик. Але він працює і я он вже другу контору сконвертував на нього (контора = банк, взагалі-то). Працювати в OpenOffice.org — це десь приблизно вирізати фігурки шахмат сокирою. Ну але якщо добре її навострити та наловчитись — то все можна. :-)

А якщо ви про графіку як таку, то це всеодно як у байці Крилова: «ви як рєбята нє садітєсь...» — X11 він всеодно @#$%ing X.org... Linus Torvalds вважає що framebuffer рулить більше всього. :-) Але X11 мені працює, ну й добре.

[Spiritlert]

OpenOffice - бє-е-е. Довго завантажується, повільний, до того ж спотворює документи! Якби це ще було щось відмінне від МСофіс, а то ж майже таке саме, тільки гірше. Взагалі його викинути треба, ото простенького текстового редактора вистачить.
Під ОС я розумію як базову систему, так і робочий стіл. Останній у лінуксі треба зробити зовсім іншим або взагалі обійтися без нього, хто таке придумав? Тоді поменше й ламерів буде... типу мене.

[Михайло Даниленко]

Довго завантажується, повільний, до того ж спотворює документи!

Так. Він спотворює документи, створені у М$ Офісі. Якщо ви зберігаєте у нативному форматі - все завантажується у точно тому самому вигляді, як воно зберігалося (принаймні у мене ще не було з цим глюків). Отже це проблеми не опен офісу як такого, а експорту.

Взагалі його викинути треба, ото простенького текстового редактора вистачить.

Правильно, латех в руки - і вперед. (/me його досі не вивчив )

Під ОС я розумію як базову систему, так і робочий стіл. Останній у лінуксі треба зробити зовсім іншим або взагалі обійтися без нього, хто таке придумав?

Марш вивчати матчастину. Під лінукс є купа легких менеджерів вікон, які не мають робочого столу та панелей або мають їх у вельми незвичайному вигляді. За деякими з них стоїть чітка концепція, на якій вони побудовані, що надає їм особливої своєрідності. Є менеджери, які можуть обходитися взагалі без заголовку вікна й кнопочок керування ними.
Приклад:

[Михайло Даниленко]

істинні Unix'и - just work and work perfectly

Сходіть-таки за посиланням BM та трохи почитайте історії юнікс...

[Re.]

Off-topic:

Що за шрифт у консолі?

[Михайло Даниленко]

Off-topic:

Саморобний, колись базувався на Claw з одного з FAR-івських плагінів, але зазнав значних змін й доповнень з того часу. Можу поділитися.

[Re.]

Off-topic:

Ага, прикріпіть, коли Ваша ласка. Гарний. Для стільниць він не годиться?

[Михайло Даниленко]

Off-topic:

Гіт репо (bare, тому напряму файлів звідти не витягнеш, колись буде веб-інтерфейс):
http://isbear.unixzone.org.ua/source/claw

В принципі його можна запхати до ~/.fonts/, зробити mkfontdir там та додати до .xsessionrc:

Код: [Вибрати]

xset +fp $HOME/.fonts
xset fp rehashя так раніше й робив, але наразі просто генерую пакунок й встановлюю як системний.

Стосовно того, чи він підійде до стільниці - не знаю. Там наразі лише українські, російські літери, стандартний набір ASCII, ліній та деякі юнікодні, але навіть не всі, що використовуються у ua-unicode (тире та ще щось). Це bitmap-шрифт, отож масштабується він дуже погано. Шрифт моноширинний, тобто добре підходить для саме терміналів. Для відображення відсутніх символів я використовую як доповнюючий efont-unicode, хоч він і не дуже пасує до цього, зате я майже не зустрічав символів, яких там немає.